байтала

байта́ла (байто́ла) незграбна, безпорадна людина; недотепа (ст)||бандура, бельбас, гаман, оферма, оферма штабова, офяра, офяра з мосьціск, офяра копнєнта, офяра плютонова, офяра штабова, пайташ, сафандула, старий пайташ, фуяра, фуяра з мосціск, цюцюрупа, штабсоферма

Значення в інших словниках

1. байтала — -и, ч. і ж. Незграбна, неповоротка людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. байтала — БАЙТА́ЛА, и, ч. і ж., рідко. Незграбна, неповоротка людина.  Словник української мови у 20 томах
3. байтала — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
4. байтала — Байтала, -ли об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.  Словник української мови Грінченка