байтала байта́ла -и, ч. і ж. Незграбна, неповоротка людина. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках байтала — БАЙТА́ЛА, и, ч. і ж., рідко. Незграбна, неповоротка людина. Словник української мови у 20 томах байтала — байта́ла (байто́ла) незграбна, безпорадна людина; недотепа (ст)||бандура, бельбас, гаман, оферма, оферма штабова, офяра, офяра з мосьціск, офяра копнєнта, офяра плютонова, офяра штабова, пайташ, сафандула, старий пайташ, фуяра, фуяра з мосціск, цюцюрупа, штабсоферма Лексикон львівський: поважно і на жарт байтала — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика байтала — Байтала, -ли об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1. Словник української мови Грінченка