виливати —
вилива́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
виливати —
-аю, -аєш, недок., вилити, -ллю, -ллєш і рідко вилляти, -лляю, -лляєш, док., перех. 1》 Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небудь рідину. 2》 перен., у чому, чим, у що.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виливати —
ВИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЛИТИ, ллю, ллєш, рідко ВИ́ЛЛЯТИ, ллю, ллєш, док. 1. що. Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небудь рідину. Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (І.
Словник української мови у 20 томах
виливати —
вилива́ти / ви́лити жовч. Виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові). Кобра ще довго виливав свою жовч, але його ніхто не слухав (О. Слісаренко); Є двоє-троє колег по лікарні, які знаходять час не вдовольнятися становищем .
Фразеологічний словник української мови
виливати —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
виливати —
ВИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЛИТИ, ллю, ллєш і рідко ВИ́ЛЛЯТИ, лляю, лляєш, док., перех. 1. Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небудь рідину. Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (Котл.
Словник української мови в 11 томах
виливати —
Вилива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. Ном. № 10537. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Шевч.
Словник української мови Грінченка