виливати

вилива́ти:

вилива́ти сльози = сльоза

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виливати — вилива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виливати — -аю, -аєш, недок., вилити, -ллю, -ллєш і рідко вилляти, -лляю, -лляєш, док., перех. 1》 Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небудь рідину. 2》 перен., у чому, чим, у що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виливати — ВИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЛИТИ, ллю, ллєш, рідко ВИ́ЛЛЯТИ, ллю, ллєш, док. 1. що. Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небудь рідину. Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (І. Словник української мови у 20 томах
  4. виливати — вилива́ти / ви́лити жовч. Виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові). Кобра ще довго виливав свою жовч, але його ніхто не слухав (О. Слісаренко); Є двоє-троє колег по лікарні, які знаходять час не вдовольнятися становищем . Фразеологічний словник української мови
  5. виливати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. виливати — Вилива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. виливати — ВИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЛИТИ, ллю, ллєш і рідко ВИ́ЛЛЯТИ, лляю, лляєш, док., перех. 1. Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небудь рідину. Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (Котл. Словник української мови в 11 томах
  8. виливати — Вилива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. Ном. № 10537. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Шевч. Словник української мови Грінченка