вимівка
вимі́вка (вимо́вка) виправдання (ст): І де ж то ти, дитино, так довго валанцяла? Ну та, певно, ти все маєш якусь вимівку, ти все думаєш, шо вже всі розуми поїла (Авторка)
♦ на́йде вимі́вку як миш ді́рку → миш
Лексикон львівський: поважно і на жарт