вино —
вино́ 1 іменник середнього роду напій * Але: два, три, чотири вина́ вино́ 2 іменник середнього роду масть карт
Орфографічний словник української мови
вино —
Вино́. Виноград. На обширнім, диким вином оброслім ґанку, стояла поважна, вже дійшла в роках пані в білім очіпку (Галіп, 2) // бук. діал. вино — виноград; пол. wino — 1) вино, 2) виноград.
Українська літературна мова на Буковині
вино —
I -а, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. II -а, с. Масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору; піки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вино —
ВИНО́¹, а́, с. 1. Напій із виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що, перебродивши, набули певної алкогольної міцності й аромату. І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом [Святим] (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
вино —
Вино серце веселить і від вина голова болить. Від вина людина веселішає, але коли протверезіє, то в неї болить голова. Горя вином не зап’єш, а радість утратиш. Пиття не допоможе в горі, лише зашкодить людині. Молоде вино має вишуміти, бо голову закрутило.
Приповідки або українсько-народня філософія
вино —
Алкогольний напій (8-22% міцності), який одержують внаслідок бродіння спиртового сусла або виноградного соку (виноградні в.), чи ін. фруктів (плодово-ягідні в.);...
Універсальний словник-енциклопедія
вино —
ВИНО́ (масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору), ПІ́КА. — В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина? — репетувала сердито Христина (І. Нечуй-Левицький); Ходити дамою пік.
Словник синонімів української мови
вино —
ВИНО́¹, а́, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. Люди саме тоді позбирали виноград, наробили вина (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах