виробляти —
[виеробл’атие] -л'айу, -л'айеиш
Орфоепічний словник української мови
виробляти —
-яю, -яєш і вироблювати, -юю, -юєш, недок., виробити, -блю, -биш; мн. вироблять; док., перех. 1》 Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. || Надавати певної форми чому-небудь. 2》 Створювати, складати, визначати в певних рисах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виробляти —
ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., що. 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
виробляти —
див. витівати; пустувати
Словник синонімів Вусика
виробляти —
ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити.
Словник синонімів української мови
виробляти —
ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., перех. 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
виробляти —
Виробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501.
Словник української мови Грінченка