вішак

віша́к вішалка (м, ср, ст): Повісь на вішак куртку, вимий руки і сідай до столу, бо все вистигне (Авторка); Коли він вийшов із свого прикриття з-поза вішака з одягом, старша пані навіть не охнула (Лисяк)

Значення в інших словниках

1. вішак — -а, ч., рідко. Те саме, що вішалка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вішак — ВІША́К, а́, ч., розм. Те саме, що ві́шалка 1, 3. Сьогодні я, не хотячи, звалила кочергу, а вона, падаючи, зачепила на вішакові картуз, який упав теж (Т. Осьмачка); Тодорка підняла кожушину, понесла повісити її на вішак (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. вішак — ВІША́К, а, ч., рідко. Те саме, що ві́шалка 1, 2.  Словник української мови в 11 томах