гара

га́ра (ґа́ра) 1. горілка (із сильним неприємним запахом)(ст)|| = аквавіта

2. самогон (ср, ст)|| = бімбер

Значення в інших словниках

1. гара — га́ра іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гара — -и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гара — ГА́РА, и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз. Дно старої скрині з'єднувалося зі стінками за допомогою гар у нижній частині останніх (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. гара — ГА́РА, и, ж., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі: паз.  Словник української мови в 11 томах