гира

ги́ра (ги́ря) вул. чуприна (ст): Пан Макс стояв над розсипаною “бібулою” і розгублено чухав свою гирю (Керницький)||боже пошиття

♦ ще твоя́ ги́ра бу́де за то відповіда́ти погроза про побиття; ще потягаємо тебе за чуприну (Франко)

Значення в інших словниках

1. гира — Гира! меж. Понуканіе для лошади. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка