говорити
говори́ти :
◊ говори́ до не́го, коли він ні́мец → німец
◊ говори́ти на високому реґі́стрі → реґістр
◊ говори́ти на пуф → пуф
◊ говори́ти на фі́ґи-мі́ґи → фіґи-міґи
◊ говори́ти на хи́бив-тра́фив → хибив-трафив
◊ говори́ти собі́ “ти” бути з кимось у приятельських стосунках; звертатися до когось на “ти” (ст)||<�бути> пер ти
◊ говори́ти, що сли́на прине́се на язи́к → слина
◊ говори́ти як з кни́жки говорити розважливо, розумно (Франко)||говорити як по писаному, говорити як старий
◊ говорити як піп на ка́заню постійно повчати, моралізувати (ср, ст)
◊ говори́ти як по пи́саному = говори́ти як з кни́жки
◊ говори́ти як стари́й = говори́ти як з кни́жки
♦ говори́ли-бала́кали, сі́ли та й запла́кали → балакати
♦ говори́ли-бала́кали, посіда́ли, запла́кали → балакати
Лексикон львівський: поважно і на жарт