Лексикон львівський: поважно і на жарт

головний

головни́й:

◊ головна́ зра́да → зрада

Лексикон львівський: поважно і на жарт

Значення в інших словниках

  1. головний — Головна школа: вища початкова школа, [V]  Словник з творів Івана Франка
  2. головний — (який перебуває в центрі чогось) центральний, (про вхід) парадний.  Словник синонімів Полюги
  3. головний — головни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  4. головний — ГОЛОВНИЙ – ОСНОВНИЙ Головний. 1. Прикм. від голова: головний біль, головний мозок, головний убір. 2. Найголовніший, найсуттєвіший. Вж. зі сл.  Літературне слововживання
  5. головний — (біль) голов'яний; (танк) чоловий, передній; (напрям) найважливіший, основний, кардинальний, генеральний; (- ролю) центральний, провідний, стрижневий, ключовий, (- питання – ще) наріжний; (інженер) старший, чільний, начальний.  Словник синонімів Караванського
  6. головний — [голоўний] м. (на) -ному/-лоуўн'ім, мн. -лоуўн'і  Орфоепічний словник української мови
  7. головний — -а, -е. 1》 Прикм. до голова 1). 2》 Який рухається попереду чого-небудь; передній. 3》 Найважливіший, основний, суттєвий. || у знач. ім. головне, -ного, с. Головна тональність муз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. головний — (убір) див. наголовний  Словник чужослів Павло Штепа
  9. головний — ГОЛОВНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до голова́ 1. Яків відчув, як поступово в нього затихає головний біль (А. Шиян); // Признач. для голови. Заслала [мати] простинею, ..  Словник української мови у 20 томах
  10. головний — див. керівник  Словник синонімів Вусика
  11. головний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  12. головний — Головни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. головний — ГОЛОВНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до голова́ 1. Яків відчув, як поступово в нього затихає головний біль (Шиян, Гроза.., 1956, 281); // Признач. для голови. Заслала [мати] простинею,..  Словник української мови в 11 томах
  14. головний — Головний, -а, -е 1) Головной. Головка хустка. 2) Главный. Всі головні догмати нашої віри. Левиц. І. 3) Опасный, угрожающій смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.  Словник української мови Грінченка