допуст

до́пуст:

◊ до́пуст Божий кара Божа (ст)

Значення в інших словниках

1. допуст — -у, ч., зах. Допущення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. допуст — Допуст, -ту м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.  Словник української мови Грінченка