допуст

до́пуст:

до́пуст Божий кара Божа (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допуст — -у, ч., зах. Допущення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. допуст — Допуст, -ту м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у. Словник української мови Грінченка