1. Великий тлумачний словник сучасної мови

допуст

до́пуст

-у, ч., зах.

Допущення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допуст — до́пуст: ◊ до́пуст Божий кара Божа (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. допуст — Допуст, -ту м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у. Словник української мови Грінченка