дралювати

дралюва́ти вул. іти, бігти (перев. важкою дорогою)(ст): – Тссс! – шепнув. – Чого так дралюєш, як кінь? І не дзвони зубами, бо баби будуть хреститись! (Керницький)

Значення в інших словниках

1. дралювати — Дралюва́ти: — бігти [2;XI] — бігти, податися бігцем [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. дралювати — -юю, -юєш, недок., зах. Бігти, тікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови