дупка

ду́пка дит. сідниці (м, ср, ст)|| = дупа

◊ скла́стися в ку́рячу ду́пку скривитися; образитися (ст)

Значення в інших словниках

1. дупка — -и, ж., зах. Зменш. до дупа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дупка — (-и) ж.  Словник жарґонної лексики української мови
3. дупка — Дупка, -ки ж. 1) ум. отъ дупа. 2) курячі дулки. раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. І. 8.  Словник української мови Грінченка