дупка

ду́пка

-и, ж., зах.

Зменш. до дупа.

Значення в інших словниках

1. дупка — ду́пка дит. сідниці (м, ср, ст)|| = дупа ◊ скла́стися в ку́рячу ду́пку скривитися; образитися (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. дупка — (-и) ж.  Словник жарґонної лексики української мови
3. дупка — Дупка, -ки ж. 1) ум. отъ дупа. 2) курячі дулки. раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. І. 8.  Словник української мови Грінченка