Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дупельце —
дупе́льце іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
дупельце —
ДУПЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш, до дупло́. В коренищі старих груш, коло самої землі, були дупельця, де гніздилися гадюки (Юхвід, Оля, 1959, 29).
Словник української мови в 11 томах