дідо
ді́до дідусь (м, ср, ст): Та ж то колись Дідо мені казали говорити на Діда “Дідо”, а не “Ти”, бо так традиційно – в родині до старших не “тикають” і не “викають” (Авторка)||дзядзьо
Лексикон львівський: поважно і на жартді́до дідусь (м, ср, ст): Та ж то колись Дідо мені казали говорити на Діда “Дідо”, а не “Ти”, бо так традиційно – в родині до старших не “тикають” і не “викають” (Авторка)||дзядзьо
Лексикон львівський: поважно і на жарт