Значення в інших словниках
-
етер —
Етер: — ефір [8;25;31;49;XI] — ефір, повітря [47]
Словник з творів Івана Франка
-
етер —
ете́р іменник чоловічого роду ефір
Орфографічний словник української мови
-
етер —
сов. ЕФІР, МІТ. <�найчистіше> повітря, осідок богів; (безповітряний простір) захмарні висі <�простори>, підхмар'я, піднебесся; РАД. зона радіохвиль; ХЕМ. зневоднений спирт <�фенол>.
Словник синонімів Караванського
-
етер —
-у, ч., поет. Те саме, що ефір 1-3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
етер —
Другий; якийсь; хтось
Словник застарілих та маловживаних слів
-
етер —
Ете́р, -ру; ете́ри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
етер —
ЕТЕ́Р, у, ч., поет. Те саме, що ефі́р 1-3. Тільки спочили, як Сон легкокрилий з етеру ясного Вогким повітрям летить і тумани нічні розгортає (Зеров, Вибр., 1966, 244); Пливе етер, струмує вітер, джерела б’ють нових поем (Тич., І, 1957, 117).
Словник української мови в 11 томах