закладник

закла́дник заручник (ст): Одна була тільки хиба в тому помешканні. Воно було на Стрілецькій вулиці, дуже близько до Стрілецької площі, яку було видно з мого вікна й на якій німці час до часу розстрілювали або вішали закпадників (Дейчаківський)

Значення в інших словниках

1. закладник — закладни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. закладник — Заручник, зап. заложник.  Словник синонімів Караванського
3. закладник — Заставник, див. заложник  Словник чужослів Павло Штепа