закордонник

закордо́нник емігрант (ст): Від перших днів, коли ти прибув до мене, я мав тебе за одного із наших “закордонників”. Але не моє було діло розпитувати тебе, за чим і пощо ти приїхав (Загачевський)

Значення в інших словниках

1. закордонник — закордо́нник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. закордонник — ЗАКОРДО́ННИК, а, ч., розм. Те саме, що закордо́нець. Нехай перевізник – закордонник, але ж люди у нього працюють наші і возить він наших людей (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. закордонник — Закордо́нник, -ка; -нники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. закордонник — Закордо́нник, -ка м. = закордонець.  Словник української мови Грінченка