закутий —
заку́тий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
закутий —
Окутий, кутий, закований; П. не вільний, ув'язнений, заарештований; (лицар) закутий у панцер; (морозом) скутий.
Словник синонімів Караванського
закутий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до закути 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
закутий —
Зако́ваний і заку́тий, -та, -те заку́тий і зако́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
закутий —
ЗАКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заку́ти 1, 2 Він у темниці, в кайдани закутий, Тяжко картаючись серцем, сидить (Л. Укр., І, 1951, 337); За щастя народу — ідеї свої — Батьки наші славні, в кайдани закуті, На каторгу йшли у сибірські краї… (Нех.
Словник української мови в 11 томах
закутий —
Закутий, -а, -е Закованный. Закуті в пута неофіти. Шевч. 612.
Словник української мови Грінченка