зарепетувати

зарепетува́ти I.закричати (м, ср, ст)

зарепетува́ти II.шк. не бути переведеним до наступного класу (ст)||рипнути

Значення в інших словниках

1. зарепетувати — -ую, -уєш, док., розм. Почати репетувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарепетувати — зарепетува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. зарепетувати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. зарепетувати — Зарепетува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зарепетувати — ЗАРЕПЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати репетувати. — Калавур! Грабують! — зарепетував дід, але в одповідь на його крик залопотіли ноги втікачів (Коцюб., І, 1955, 134); Коли батько пішов з двору, Василько вчепився в нього й зарепетував: — І я поїду, і я поїду! (Панч, Гарні хлопці, 1959, 87).  Словник української мови в 11 томах
6. зарепетувати — Зарепетува́ти, -ту́ю, -єш гл. Закричать, загорланить. Зарепетувала не своїм голосом Зося. Левиц. І. 365.  Словник української мови Грінченка