зарепетувати
ЗАРЕПЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати репетувати.
— Калавур! Грабують! — зарепетував дід, але в одповідь на його крик залопотіли ноги втікачів (Коцюб., І, 1955, 134);
Коли батько пішов з двору, Василько вчепився в нього й зарепетував: — І я поїду, і я поїду! (Панч, Гарні хлопці, 1959, 87).
Словник української мови (СУМ-11)