зелень —
[зелеин'] -н'і, ор. -н':у
Орфоепічний словник української мови
зелень —
-і, ж. 1》 збірн. Зелені дерева, кущі, трави і т. ін. || Зелене листя дерев, кущів і т. ін. 2》 збірн. Деякі, перев. зелені, овочі і трави, що вживаються як їжа або приправа до страв. 3》 Зелений колір чого-небудь. 4》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зелень —
І, ж. Долари. Росія розкошелиться на 200 тис. «зелені» (Україна Молода). ◇ Штука зелені — тисяча доларів.
Словник сучасного українського сленгу
зелень —
(-і) ж.; мол., крим. Валюта; долари США. Залишилося дві, від сили три штуки "зелені" ... (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 222.
Словник жарґонної лексики української мови
зелень —
ЗЕ́ЛЕНЬ збірн. (зелені рослини — дерева, кущі, трави і т. ін.), ЗІ́ЛЛЯ, ЗЕЛО́ поет., ЗЕ́ЛЕННЯ діал., ЗЕЛЕНА́ рідко; КЛЕ́ЧАННЯ, МАЙ діал. (яким прикрашають хату, подвір'я на Зелені свята).
Словник синонімів української мови
зелень —
ЗЕ́ЛЕНЬ, і, ж. 1. збірн. Зелені дерева, кущі, трави і т. ін. Неначе помелом, за три дні змело сніг, з землі показалася перша зелень — проліски, фіалочки (Мирний, III, 1954, 297); Блискуча...
Словник української мови в 11 томах
зелень —
Зе́лень, -ні ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. Мет. 361. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка. Шух. І. 264.
Словник української мови Грінченка