кагал —
Кага́л: — єврейське громадське самоуправління; єврейська громада [55] — єврейська громада; галаслива юрба, зборище [51;52] — єврейська релігійна громада [47;X] — управа єврейської релігійної громади [III-V]
Словник з творів Івана Франка
кагал —
кага́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
кагал —
(у гебреїв) ІСТ. громада; П. галаслива юрба, зборисько; ЖМ. крик, галас, безладдя, розгардіяш.
Словник синонімів Караванського
кагал —
див. багато; ватага
Словник синонімів Вусика
кагал —
-у, ч. 1》 У Польщі в 16-19 ст. – єврейське громадське самоуправління й сама єврейська громада. 2》 перен., розм. Галаслива юрба; зборище. 3》 перен., розм. Гамір, безладдя, розгардіяш.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кагал —
Збори (жидівські)
Словник чужослів Павло Штепа
кагал —
КАГА́Л, у, ч. 1. У Польщі в XVI-XIX ст.— єврейське громадське самоуправління й сама єврейська громада. — Є в нас свій магістрат, що зветься кагалом, свої тувими — лавники і свої радці — кагальники (Тулуб, Людолови, II, 1957, 90). 2. перен., розм.
Словник української мови в 11 томах
кагал —
Кагал, -лу м. 1) Кагалъ — еврейская община. Жидівські кагали, ярмарки були йому замість телеграфів. Левиц. І. 180. 2) Презрительно: вообще какая-нибудь община, груша, кружокъ людей.
Словник української мови Грінченка