кандиба —
-и, ж. Слабка конячина, шкапа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кандиба —
КАНДИ́БА, и, ж., розм. Худий, виснажений кінь; шкапа. – Бачили, яку кандибу Криженко купив на ярмарку? .. Така, що так їй кістки й повилазили (Сл.
Словник української мови у 20 томах
кандиба —
Канди́ба, -би ж. Плохая лошадь, кляча. Желех. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка