квакнути —
ква́кнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
квакнути —
-ну, -неш, док. Однокр. до квакати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квакнути —
КВА́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ква́кати. [Павло:] Жаби квакнули, свині хрякнули, сполохались горобці (М. Кропивницький); Десь квакнула качка і ще раз мугикнула корова (О. Лисяк); На мить всі замовкають, на мене з різних кутків дивляться зацікавлені очі. – Ти щось квакнув (А. Дністровий).
Словник української мови у 20 томах
квакнути —
Ну, -неш, док. Сказати дурницю. Ти щось квакнув, Професор? (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
квакнути —
(-ну, -неш) док.; жрм.; згруб.-презирл. Сказати, промовити щось. — Ти щось квакнув, Професор? — запитує Вася Булавка (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
Словник жарґонної лексики української мови
квакнути —
КВА́КАТИ (про жаб — уривчасто кричати), КУ́МКАТИ, КРУ́МКАТИ, КРЕКТА́ТИ, КРЕКОТА́ТИ підсил., КРЯ́КАТИ, РЕ́ХКАТИ діал. — Док.: ква́кнути, ку́мкнути, кру́мкнути, кря́кнути. (Горнов:) Жаби квакають (М. Кропивницький); На ставку кумкали жаби (Н.
Словник синонімів української мови
квакнути —
КВА́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ква́кати. [Павло:] Жаби квакнули, свині хрякнули, сполохались горобці (Кроп., II, 1958, 381).
Словник української мови в 11 томах