келішок
келі́шок (килі́шок) чарка (м, ср, ст): Тала́пнем собі по келі́шку (Авторка); В задимленому жовтому світлі – столики, біля них на стільцях – постаті: нахилені одна до одної голови, розставлені широко лікті, відхилені спини, витягнені ноги, підперті долонями щоки – між пляшками, келішками, тарілками, недокурками і надпитими гальбами (Нижанківський)|| = бойдек
◊ па́льнути келі́шок випити алкоголю (ст)|| = ґольнути
Лексикон львівський: поважно і на жарт