комплетний

компле́тний (компле́тний) цілковитий, повний (ст): Ситуація була близькою до комплетної невдачі, але я зручно її врятував (Селепко)||чистий

◊ компле́тний ва́р'ят → вар'ят

Значення в інших словниках

1. комплетний — Компле́тний: — повний [47] — цілковитий, повний [13]  Словник з творів Івана Франка