котячий

котя́чий:

◊ котя́чою ходою нечутно (ср, ст): Сумерк виповзав з брудних кутів і котячою ходою скрадався вздовж стін (Нижанківський)

Значення в інших словниках

1. котячий — котяча музика (327) <�пол. kocia muzyka — котячий концерт; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. котячий — котя́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. котячий — -а, -е. 1》 Прикм. до кіт 1). || Такий, як у кота. || Вигот. із шкіри, хутра кота. Котяча лапка — багаторічна трава з повзучими пагонами. ** Котяча м'ята — трав'яниста рослина родини губоцвітих. 2》 у знач. ім. котячі, -чих, мн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. котячий — КОТЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до кіт. Завелось у палаці ціле котяче царство (Панас Мирний); Раптом чути жалісне котяче нявкання (І. Кочерга); // Такий, як у кота. Він сів на лавці .. і водив довкола своїми котячими очима (І.  Словник української мови у 20 томах
5. котячий — котя́чий конце́рт. Безладні співи, музика. У вуличних збіговищах .. та котячих концертах (Калинович) участі не брав (І. Франко).  Фразеологічний словник української мови
6. котячий — КОТЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до кіт 1. Завелось у палаці ціле котяче царство (Мирний, II, 1954, 101); Раптом чути жалісне котяче нявкання. (Коч., II, 1956, 34); // Такий, як у кота. Він сів на лавці.. і водив довкола своїми котячими очима (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. котячий — Котя́чий, -а, -е Кошачій. Котяча шерстина.  Словник української мови Грінченка