Значення в інших словниках
-
курча —
курча́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
курча —
-ати, с. 1》 Пташа курки. || Страва з м'яса такого пташати. 2》 перен., розм. Наївне дівча. 3》 тільки мн., розм. Дрібненькі тріщинки на обвітреній шкірі ніг, рук і обличчя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
курча —
КУРЧА́, а́ти, с. 1. Пташа курки. Він підняв пучку вгору й ніби сипав просо, як сиплють його курчатам (І. Нечуй-Левицький); Курча, що відбилося від квочки, десь під лопухом жалісно пищить... (М.
Словник української мови у 20 томах
-
курча —
з варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон. Надзвичайно хитрий, спритний. (Клим:) Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М.
Фразеологічний словник української мови
-
курча —
КУРЧА́ (пташа курки), ЦІ́ПКА розм., КУРЯ́ діал., ТЮ́ТЯ дит. За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький); Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб (Н. Забіла); Ой на току, на току Курята чубаті (пісня).
Словник синонімів української мови
-
курча —
Курча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; курча́та, -ча́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
курча —
КУРЧА́, а́ти, с. 1. Пташа курки. Він підняв пучку вгору й ніби сипав просо, як сиплють його курчатам (Н.-Лев., III, 1956, 318); Курча, що відбилося від квочки, десь під лопухом жалісно пищить… (Томч., Готель.., 1960, 132); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах