кут
кут:
◊ з кута́ в кут з одного місця в інше (м, ср, ст): Але все це тільки мучило мене і гнало з кута в кут. І так було кожного дня (Тарнавський З.)
◊ ме́шкати кутом → мешкати
◊ сліпи́й кут безвихідь (ст): Справа зайшла в сліпий кут, і поліція нічого більше не могла викрити (Яцура)
Лексикон львівський: поважно і на жарт