лазити
ла́зити знев. ходити, вештатися (м, ср, ст): Лазять по хатах, чіпляються до кожної шпаринки у вікні, нюхають, міряють, пишуть кари, грозять, а, врешті, вижпьопавши пиво, такий із другим шупак б'є в дах і каже “ґуте нахт”, а не забудьте “фердункелюнґ” направити (Тарнавський З.)|| = валанцяти
Лексикон львівський: поважно і на жарт