лайдак —
-а, ч., діал. 1》 Вбога бездомна людина. 2》 Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лайдак —
ЛАЙДА́К, а, ч., розм. 1. Вбога бездомна людина. – Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (В. Стефаник); - Сто дзяблів! Лайдак! — вигукнув ображено пан Спихальський. — Як же ти смів так познущатися над вельможним паном? (В. Малик).
Словник української мови у 20 томах
лайдак —
ЛАЙДА́К, а, ч., діал. 1. Вбога бездомна людина. — Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (Стеф., Вибр., 1945, 34). 2. Уживається як лайливе слово. Увійшло в хату оце пиховате цабе, розсілося— і давай хизуватися.. — Чому голови не хилиш, лайдако!...
Словник української мови в 11 томах
лайдак —
Лайдак, -ка м. Бездѣльникъ, мерзавецъ. Дала мене моя мати за лайдака, розійдеться худобонька хоть бы яка. Чуб. V. 210.
Словник української мови Грінченка