●щоб ти сі лайно́м вдави́в, а дощівкою захлину́в(проклін)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
лайно —
Ла́йно: — гній [13]
Словник з творів Івана Франка
лайно —
лайно́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
лайно —
-а, с. 1》 Кал, послід, гній. 2》 Вживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лайно —
ЛАЙНО́, а́, с., лайл. 1. Кал людини, тварини; екскременти. А за знаряддя виробництва золотареві правило таке ж довге пужално з привязаним на кінці відром, яким він вигрібав лайно із відходків (Б.
Словник української мови у 20 томах
лайно —
Лайно́, -на́ с. Калъ, пометъ, навозъ. Але з тебе й зух, зараз і осів, як лайно. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка