лати —
ла́ти множинний іменник
Орфографічний словник української мови
лати —
лат, мн. Металеве спорядження стародавнього воїна, яке захищало від холодної, а згодом і від вогнепальної зброї; обладунок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лати —
ЛА́ТИ див. ла́та¹.
Словник української мови у 20 томах
лати —
Обладунок, військове спорядження для захисту воїна від ураження холодною зброєю; поширені у середньовічній Європі; у XVII ст. вийшли з ужитку.
Універсальний словник-енциклопедія
лати —
ЛА́ТИ, лат, мн. Металеве спорядження стародавнього воїна, яке захищало від холодної, а пізніше і від вогнепальної зброї. Форма її [скелі] нагадує погруддя середньовікового рицаря, закованого в лати (Визначні місця Укр., 1958, 201).
Словник української мови в 11 томах