листоноша —
-і, ч. і ж. Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам.
Великий тлумачний словник сучасної мови
листоноша —
ЛИСТОНО́ША, і, ч. і ж. Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам. Варто було тільки бачити, як він уперто й завзято вистоював цілими годинами десь на сходах, піджидаючи дозорця-листоношу (В. Винниченко); У двері постукали.
Словник української мови у 20 томах
листоноша —
ЛИСТОНО́ША (той, хто розносить кореспонденцію адресатам), ПОШТА́Р, ПОШТОВИ́К розм. рідше, ПОШТАЛЬЙО́Н розм. рідко. — Тітка виразно наказала листоношам, щоб усі листи віддавано їй до рук (І. Франко); Поштар приніс спішного листа (М.
Словник синонімів української мови
листоноша —
ЛИСТОНОША, і, ч. і ж. Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам. — Тітка виразно наказала листоношам, щоб усі листи віддавано їй до рук (Фр., VI, 1951, 294); Іде молода листоноша.. Із чорної сумки на боці біліють газети й листи (Сос., Близька далина, 1960, 104).
Словник української мови в 11 томах
листоноша —
Листоноша, -ші м. Почтальонъ.
Словник української мови Грінченка