Значення в інших словниках
-
лопух —
лопу́х 1 іменник чоловічого роду рослина лопу́х 2 іменник чоловічого роду, істота простак; роззява фам.
Орфографічний словник української мови
-
лопух —
див. дурний; слабодухий
Словник синонімів Вусика
-
лопух —
-а, ч. 1》 Бур'ян родини складноцвітих із широкими листками та чіпким суцвіттям з колючками; реп'ях. || тільки мн. Зарості цієї рослини. || Лист цієї рослини. 2》 перен., фам. Про некмітливу людину; простак, роззява.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лопух —
ЛОПУ́Х, а́, ч. 1. Бур'ян родини складноцвітих із широкими листками і чіпким суцвіттям з колючками; реп'ях. Лопух розстилав своє широке зелене листя (Панас Мирний); Лопух так дбайливо й догадливо розвісив своє листя...
Словник української мови у 20 томах
-
лопух —
А, ч. Недотепа, пришелепуватий, наївний. Невже він не виграв її, лопух, пацан, недоносок (Ю. Андрухович).
Словник сучасного українського сленгу
-
лопух —
Дворічна рослина родини складноцвітих; листки вел.; суцвіття (т.зв. ріпки) мають гачкуваті закінчення; бур'ян; лікарська рослина.
Універсальний словник-енциклопедія
-
лопух —
ЛОПУ́Х (бур'ян родини складноцвітих із широкими листками), ЛОПУШИ́НА розм., ЛОПУШИ́ННЯ розм. збірн., ЛОПУ́ШШЯ діал., ЛОПУШНЯ́К діал. Утрьох вони повільно пішли стежкою між лопухами й лободою по краю виселку (М.
Словник синонімів української мови
-
лопух —
Лопу́х, -ха́; -пухи́, -хі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лопух —
ЛОПУ́Х, а́, ч. 1. Бур’ян родини складноцвітих із широкими листками і чіпким суцвіттям з колючками; реп’ях. Лопух розстилав своє широке зелене листя (Мирний, І, 1954, 255); У низинах, залитих водою, витикався лапатий лопух (Збан.
Словник української мови в 11 томах
-
лопух —
Лопух, -ха́ м. раст. репейникъ, Arctium lappa. лови рибу, де лопух є. Ном. № 5897. Дметься, як жаба на лопуху. Ном. № 2500. ум. лопушо́к.
Словник української мови Грінченка