ніщо —
нічого, нічому, нічим (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1》 Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб'єкта або об'єкта дії. Нічого не поробиш. Нічого подібного. 2》 у знач. ім.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ніщо —
НІЩО́, нічо́го, нічо́му, нічи́м (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1. Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб'єкта або об'єкта дії.
Словник української мови у 20 томах
ніщо —
З'ївся на ніщо. Дуже зжурився. Згризся, аж вихудів. Зійшов на ніщо. Утратив все що мав. Ми не з тих, що ніщо по них. Ви доцінюєте нас. Ми також у світі значимо щось.
Приповідки або українсько-народня філософія
ніщо —
ма́ти за щось кого. Поважати, цінувати когось. Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович). ма́ти за ніщо́.
Фразеологічний словник української мови
ніщо —
НІЩО — категорія метафізики та онтології, що мислиться як небуття (несуще) і характеризується предикатами негативності, відсутності, позбавлення, заперечення тощо. Аналогія...
Філософський енциклопедичний словник
ніщо —
НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл.
Словник синонімів української мови
ніщо —
Ніщо́, нічо́го, нічо́му, нічи́м; ні́ до́ чо́го; ні з чи́м і з нічи́м, ні про що́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ніщо —
НІЩО́, нічо́го, нічо́му, нічи́м (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1. Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб’єкта або об’єкта дії.
Словник української мови в 11 томах
ніщо —
Ніщо́ мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. МВ. ІІ. 12. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. Лебед. у. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи. Драг. 3.
Словник української мови Грінченка