оказія
ока́зія 1. випадок, можливість, нагода (м, ср, ст)
◊ з ока́зії = при ока́зії
◊ ма́ти ока́зію мати нагоду (м, ср, ст): Маю дуже гарну оказію побачити давніх друзів – в суботу здиба́ємося з однокласницями (Авторка)
◊ при ока́зії принагідно (м, ср, ст): Будете в Наталі? Передавайте вітання і при оказії попросіть перепис перців з медом (Авторка)||з оказії
2. вул. випивка (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт