отворений

отво́рений 1. відчинений (ст)

2. відкритий (ст): Місько Бурий падав зі сходів і цупко притискав до грудей пом'ятий капелюх. На першому поверсі вдарив головою об стіну й глухо векнув. Лежав хребтом догори й широко отвореними устами непорушно приліг до запорошеної й насяклої терпентиною долівки (Нижанківський)||отвертий

3. розплющений (про очі)(ст)

Значення в інших словниках

1. отворений — Отворе́ний. Дієприкм. від отворити. Над широко отвореними дверми висів прапорець (Галіп, 10); Фортеп’ян був отворе́ний. Циль розтріпано ударив по клявішах (Галіп, 55); Ввоженє машин до Хин має бути вільне, чужинці мають право будувати фабрики...  Українська літературна мова на Буковині