палуба —
Па́луба: — великий критий віз; одоробло, незграба [22] — дуплавий пень [III] — лайливе слово, дурень [XII] — нечесна жінка, повія [IV] — Палуба — неотесана дівка, неотесана жінка, невідомо за яку кару і з чиєї волі стала в поясненнях «нечесною жінкою, повією» (535). [MО,IV]
Словник з творів Івана Франка
палуба —
па́луба іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
палуба —
-и, ж. 1》 Суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги. 2》 рідко. Те саме, що будка 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
палуба —
Чардак, поміст
Словник чужослів Павло Штепа
палуба —
ПА́ЛУБА¹, и, ж. 1. Суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги. Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав (Т. Шевченко); Віталій..
Словник української мови у 20 томах
палуба —
Критий віз, будкахвіст
Словник застарілих та маловживаних слів
палуба —
Конструкція, що закриває згори корпус або надбудову судна чи становить їх горизонтальну перегородку.
Універсальний словник-енциклопедія
палуба —
ПА́ЛУБА, и, ж. 1. Суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги. Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав (Шевч., II, 1963, 105); Віталій ..
Словник української мови в 11 томах