певність

пе́вність впевненість (м, ср, ст)

◊ із цілою пе́вністю → певно 1(ст): Із цілою певністю можу сказати, що завтра ще не встигнуть направити вінди, і знову доведеться йти піхотою (Авторка)

Значення в інших словниках

1. певність — пе́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. певність — [пеўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. певність — -ності, ж. Абстр. ім. до певний 1-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. певність — ПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до пе́вний 1–5. Друга пара, Миколай з Параскою, – це вже інші люди. Статочні [статечні], солідні газди. Молоді ще, але якась певність рухів і світогляду (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. певність — Пе́вність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. певність — ПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до пе́вний 1-5. Друга пара, Миколай з Параскою, — це вже інші люди. Статочні [статечні], солідні газди. Молоді ще, але якась певність рухів і світогляду (Хотк.  Словник української мови в 11 томах
7. певність — Пе́вність, -ности ж. 1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати? Чуб. V. 76. 2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність. К. Іов. 54.  Словник української мови Грінченка