перебирати
перебира́ти:
◊ перебира́ти на се́бе пору́ку ставати відповідальним (ст): За правдивість того всього не перебираю на себе ніякої поруки, але таке оповідали мені товариші, які божилися і присягали, що це все правда, а що заперечувати щось, що оповідав учень нашої гімназії, була небезпечна справа, тому я не перечив, і донині не перечу, і майже вірю, що таке було, бо й таке в світі буває (Шухевич)
Лексикон львівський: поважно і на жарт