писання —
-я, с. 1》 Дія за знач. писати. || Текст, написаний від руки. Красне писання заст. — каліграфія; навчальний предмет у початковій школі, мета якого – виробити в учнів чіткий, гарний почерк. 2》 Літературний, публіцистичний і т. ін. твір або писаний лист.
Великий тлумачний словник сучасної мови
писання —
Писа́ння, -ння; -са́ння, -са́нь і -са́ннів, -са́нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
писання —
ПИСА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. писа́ти. Він уже навчивсь од Марти читати, а самотужки й писати вчився: добув у дяка зразок і доти працював над їм, поки подужав хоч трохи писання (Б.
Словник української мови у 20 томах
писання —
БІ́БЛІЯ, ПИСЬМО́ (СВЯТЕ́ ПИСЬМО́), ПИСА́ННЯ (СВЯТЕ́ ПИСА́ННЯ). Шевченко неквапливо відклав Біблію (З. Тулуб); — Панотець, посидівши і поговоривши дечого з Письма, пішов додому (Г. Квітка-Основ'яненко). ПИСАНИ́НА зневажл.
Словник синонімів української мови
писання —
ПИСА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. писа́ти. Він уже навчивсь од Марти читати, а самотужки й писати вчився: добув у дяка зразок і доти працював над їм, поки подужав хоч трохи писання (Гр.
Словник української мови в 11 томах
писання —
Писа́ння, -ня с. 1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. Писання Котляревського. 3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277.
Словник української мови Грінченка