пискатий

писка́тий який не змовчить, зухвало відповідає на докори, зауваження; язикатий (м, ср, ст): Був теж пискатий Казік Балдиґа. Але він сидів тихо і слухав (Тарнавський З.)||пащекуватий

Значення в інших словниках

1. пискатий — писка́тий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. пискатий — -а, -е, діал. Сміливий на висловлювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пискатий — ПИСКА́ТИЙ, а, е, діал. Сміливий на висловлювання. – Посидите. Але я певний, що за кілька днів усе з вас видушу. Мені шкода лиш ваших лобів дурних. – Дякуємо за ласку. Але в хлопа лоб залізний і часом можна собі до цього голову розвалити.  Словник української мови у 20 томах
4. пискатий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. пискатий — ПИСКА́ТИЙ, а, е, діал. Сміливий на висловлювання. — Посидите. Але я певний, що за кілька днів усе з вас видушу. Мені шкода лиш ваших лобів дурних. — Дякуємо за ласку. Але в хлопа лоб залізний і часом можна собі до цього голову розвалити.  Словник української мови в 11 томах