пискатий

ПИСКА́ТИЙ, а, е, діал. Сміливий на висловлювання.

— Посидите. Але я певний, що за кілька днів усе з вас видушу. Мені шкода лиш ваших лобів дурних. — Дякуємо за ласку. Але в хлопа лоб залізний і часом можна собі до цього голову розвалити. Рябий тепер скочив на ноги. — Хто це, хто такий пискатий? (Козл., Пов. і опов., 1949, 178).

Значення в інших словниках

1. пискатий — писка́тий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. пискатий — -а, -е, діал. Сміливий на висловлювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пискатий — ПИСКА́ТИЙ, а, е, діал. Сміливий на висловлювання. – Посидите. Але я певний, що за кілька днів усе з вас видушу. Мені шкода лиш ваших лобів дурних. – Дякуємо за ласку. Але в хлопа лоб залізний і часом можна собі до цього голову розвалити.  Словник української мови у 20 томах
4. пискатий — писка́тий який не змовчить, зухвало відповідає на докори, зауваження; язикатий (м, ср, ст): Був теж пискатий Казік Балдиґа. Але він сидів тихо і слухав (Тарнавський З.)||пащекуватий  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. пискатий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови